єп. ГРИГОРІЙ ЛАКОТА
Народився Блаженний священномученик Григорій Лакота 31 січня 1883 р. у с. Голодівка на Львівщині. Закінчив Львівську духовну семінарію. 30 серпня 1908 р. єпископ Костянтин Чехович висвятив його на священика. Студіював у Відні. Потім отримав призначення на професора Перемишльської духовної семінарії, згодом став її ректором. 6 травня 1926 р. відбулися його архієрейські свячення на єпископа-помічника у Перемишлі. У період першої окупації Західної України більшовиками (1939-1941 рр.) Перемишльська єпархія була поділена німецько-радянським кордоном на дві частини. З цього приводу владика Йосафат Коциловський передав владиці Григорію управління західною частиною єпархії з осідком у Ярославі.
Після Другої Світової війни польсько-радянський кордон пересунувся далі на схід від Перемишля, тому місто опинилося на території комуністичної Польщі. Розпочалися масові депортації та арешти. Розпочалася Голгота і для Кир Григорія: його заарештувала безбожницька влада і засудила на 10 років ув’язнення.
Чужа, холодна Воркута,
А в ній страждань спекóта.
На хрест пішли твої літа,
Блаженний Кир Лакота.
Владика Григорій спочатку працював у шахті, а пізніше – через слабке здоров’я – виконував різні роботи на території табору: носив воду, чистив на кухні картоплю, працював ковалем, двірником. Пізніше його перевезли до табірного шпиталю в Абезь, де він виконував найбруднішу роботу.
Із письмового свідчення о. Альфрисаса Сварінскаса довідуємося: „На засланні, серед людської мізерії, я стрінув теж і правдивих ангелів у людському тілі, які своїм життям представляли на землі херувимів, прославляючих Христа – Царя слави. Між ними був ісповідник віри владика Григорій Лакота, Перемишльський єпископ-помічник, який від 1949 р. до половини 1950 року присвічував життя нам, знесиленим каторжникам, своїм прикладом християнських чеснот”. І це була свята правда. Владика відзначився великою людяністю, смиренням, бажанням прийняти на себе найважчу працю й полегшити нестерпні умови життя ближнім.
Помер як мученик за віру 12 листопада 1950 р. у с. Абезь біля Воркути.