Пригадати – Вшанувати – Навчитись

Бозю!
Що там у тебе в руці?!
Дай мені, Бозю, хоч соломинку…
Щоб не втонути в Голодній Ріці.
Бачиш, мій Бозю, я ще дитинка.
Таж підрости хоч би трохи бодай.
Світу не бачив ще білого, Бозю.
Я пташенятко, прибите в дорозі.
Хоч би одненьку пір’їночку дай.
Тато і мама холодні мерці.
Бозю, зроби, щоби їсти не хтілось!
Холодно, Бозю.
Сніг дуже білий,
Бозю, що там у тебе в руці?..

26 листопада парафіяльна молодь, зокрема спільнота Марійська Дружина, разом із чисельною кількістю парафіян пригадали найбільшу трагедію ХХ ст – Голодомор в Україні 1932-1933 рр.
Усі разом ми мали честь вшанувати пам’ять мільйонів українських селян, які загинули мученицькою смертю від голоду, заподіяного сталінським режимом у 1932 1933 роках, пам’ять українських сіл і хуторів, які щезли з лику землі після цієї трагедії.
Ми прагнемо навчитись берегти пам’ять про пам’ять про всіх невинно закатованих, про тих, хто не дожив, пам’ять про тих, хто недолюбив, пам’ять про живих і ненароджених, згадуючи одного пам’ятати про мільйони.
“Ми впевнені Україна пам’ятає. То ж давайте разом звернемося до нашої історії і вийдемо після цього духовно чистішими, мудрішими”.