о. КЛИМЕНТІЙ ШЕПТИЦЬКИЙ
Блаженний преподобномученик о. Климентій Шептицький – молодший брат Слуги Божого митрополита Андрея. Народився 17 листопада 1869 р. у с. Прилбичах на Яворівщині. Був шостою дитиною. Хресне ім’я – Казимир-Марія. Початкову освіту одержав удома, а потім – ґімназія, Краківський університет, студії у Мюнхені, Парижі… Був послом (депутатом) у Віденському парламенті. Потім покинув політичну діяльність і зайнявся виключно родинними маєтками, опікувався хворою матір’ю. Саме в цей час збудував парохіяльну церкву для католиків східного обряду в с. Дев’ятниках.
Коли ж визріло рішення вступити в монастир східного обряду, вибрав монахів Студійського Уставу. У 1915 р. стає священиком. Був довголітнім ігуменом Унівської лаври, а з 1944 р. став її архимандритом. Доглядав свого недужого брата митрополита Андрея аж до його смерті 1 листопада 1944 р. Керував акцією переховування євреїв, мав під орудою один із чотирьох екзархатів (Росію).
А потім – ніч і кримінали,
Безбожників злочинне тло.
Ламали душу – не зламали:
Чернецтво все перемогло.
Співв’язні о. архимандрита по Київській в’язниці розповідають: „Отець Климентій, не дивлячись на свій похилий вік (79 літ), тримався добре, не хворів, ніколи не вимагав полегшення режиму, не просив ліків. Різними способами вороги Христа намагалися зламати непохитну віру о. Климентія. Слідчий пропонував йому перейти на православ’я і тоді його відпустили б у монастир. Отець не погодився…” Навіть у в’язниці Унівський архимандрит проводив аскетично-молитовне життя. Щодня вранці і перед сном о. Климентій підходив до вікна на відстань більше одного метра (ближче не дозволялося) і, опершись руками на палицю, схиляв голову, пошепки молячись до Господа. У в’язниці він щедро ділився зі всіма тими скромними пакунками, які приходили від сестер-черниць.
1 травня 1951 р. о 21 год. 30 хв. у Володимирській тюрмі на 82-му році життя завершилася земна мандрівка мученика за Христову віру о. Климентія Шептицького, який до смерті був вірний християнським та національним ідеалам.