“Кобзарю! Знов до тебе я приходжу, бо ти для мене совість і закон”

Брати-семінаристи 3-го курсу спільно з Марійською дружиною храму Всіх святих українського народу, сьогодні ввечері, представили особу цього видатного сина нашої Батьківщини.

“Кобзарю! Знов до тебе я приходжу, бо ти для мене совість і закон”. Цими словами розпочинається вірш Ліни Костенко “Кобзареві”. І справді, не одне покоління українців звертає свій взір на цього велета духу. Хоч наш Тарас жив у нелегкі часи і бурхливі хвилі життя не раз нещадно кидали його додолу, та, все ж, він не скорився долі, не зрікся себе, не піддався на вмовляння і утиски, не проміняв Батьківщини. Він був готовий не лише терпіти за свідоцтво віри в українську націю, але й невтомно оспівував свою палку любов до рідного народу. Саме незглибима любов кобзаря до рідного краю увіковічнила його постать в пам’яті багатьох поколінь українців!

“Заслання, самота, солдатчина.Нічого…Не скаржився. Мовчав. Не плакав ні від чого. Нічого, якось жив і якось не вмирав” (Ліна Костенко).

Дякуємо активній молоді храму Всіх святих українського народу за збереження і плекання пам’яті неоціненного внеску Т. Г. Шевченка в національну і духовну скарбницю нашої Батьківщини!

Більше фотографій можна переглянути тут- фото.

Інформацію взято із сайту Медіа-Центру ЛДС Святого Духа

Шевченківський вечір в семінарії.

Опубліковано Ігором Бойком 8 березень 2018 р.