КАРІТАС

ПАРАФІЯЛЬНИЙ БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД 

КАРІТАС

Наступна формаційна зустріч спільноти:

Зустріч відбулась 5 грудня.

Чергова Формаційна зустріч спільноти відбудеться після Різдвяних Свят (інформацію буде додано). 

о 19:00 в приміщенні парафіяльного Карітасу (припарафіяльний дім, ІІ-ий поверх).

В нашому храмі діє парафіяльний благодійний фонд – спільнота Карітас, учасники якої є волонтерами. Кожен з Вас може долучитися до спільноти Карітас. Для цього необхідно зголоситися до керівника спільноти.

Спільнота відвідує потребуючих осіб нашої парафії, займається збором, сортуванням та розприділенням одягу та взуття для людей в потребах.

КОЖЕН з вас може принести одяг, взуття, засоби гігієни чи скласти пожертву як дар для потребуючих та соціально-незахищених людей. Дані речі можна занести безпосередньо в приміщення парафіяльного Карітасу (припарафіяльний дім, ІІ-ий поверх).  На даний час приміщення парафіяльного фонду працює у понеділок та середу з 16:00 до 18:00, проте в найближчому часі він буде працювати щодня, про що повідомимо додатково.

  1. Коли ви потребуєте, або  знаєте людей в потребі просимо прийти самостійно, або скерувати їх до  спільноти, щоб наші волонтери відвідали потребуючу особу та по-можливості забезпечили її потреби.
  2. Також до парафіяльного благодійного фонду Карітасу можуть звертатись всі бажаючі, котрі б хотіли собі вибрати одяг. Проте, в цьому випадку такі особи зможуть складати мінімальні пожертви, котрі будуть використовуватись на діяльність благодійного фонду. Зокрема, тут можна позичати чи взяти в оренду милиці, інвалідні візки, ролятори, функціональні ліжка для лежачих людей, а також  дитячі коляски, автокрісла, велобіги та багато іншого.

З пропозиціями та проханнями можна звертатись до диякона Назара, контактний ном.: 093-59-33-171.

ПРО КАРІТАС

Карітас – (від лат. «caritas» – милосердя, самовіддана, безкорислива любов) – гуманітарна неурядова організація яка надає допомогу потребуючим, незалежно від релігії, національності або соціального статусу та є членом міжнародної конфедерації Caritas Internationalis.

Місія Карітасу: Розвиток традицій доброчинної діяльності та здійснення соціальної роботи, виходячи із християнських морально-етичних цінностей.

Мета Карітасу: Розробка та впровадження програм для забезпечення та надання соціальної допомоги та підтримки найбільш незахищеним верствам населення.

До міжнародної родини Карітас сьогодні входять 165 національних організацій, що не завжди містять слово «карітас» у своїй назві. Вони є рівноправними членами Карітас Інтернаціоналіс. Працівники Карітасу допомагають щороку десяткам мільйонів людей у 200 країнах світу.

Першу організацію Карітасу створив у німецькому місті Фрайбург у 1897 р. священик о. Лоренц Верт­ман. Потім Карітас з’явився в Швейцарії (1901 р.), в США (1910 р.), в Голандії (1924 р.) та багатьох інших державах. Священики і парафіяни називали свою роботу в цих нових закладах «служінням в дусі caritas pastoralis (пастирського милосердя)». Духовною настановою та стимулом для появи перших центрів Карітас стали праці папи Лева XIII, зокрема, енцикліка 1891 року «Rerum Novarum», яка заслужила назву Християнського соціального вчення.

Rerum Novarum була покликана стати альтернативою ідеям соціалізму, і на відміну від останнього вона проголошувала взаємозалежність та співпрацю класів, вирішення конфліктів шляхом виконання кожним своєї частки відповідальності в дусі християнського вчення.

Після перерви, викликаної війною 1914-1918 р.р., продовжилось формування глобальної співдружності Карітасу. У липні 1924 на Євхаристійному всесвітньому конгресі в Амстердамі 60 делегатів з 22 країн утворили дорадчий орган зі штаб-квартирою в Люцерні, Швейцарія. З 1928 року – регулярні конференції проходили під назвою “Caritas Catholica“. Делегати зустрічалися щодва роки аж до початку Другої світової війни, коли вся діяльність була припинена.

Ідеологія Карітасу була піддана гострій критиці як у країнах фашистського блоку, так і в СРСР. В першому випадку — через сповідування принципів рівності людей перед Богом без огляду на етнічну або расову приналежність; у другому — через “консервативність”, несприйняття ідей соціальної революції, класової боротьби. Спільним в обох випадках був антихристиянський характер критики, спроба утвердити нові цінності разом з нищенням тисячолітніх традицій теїстичної етики. Таким чином, діяльність Карітасу була вкрай ускладнена в Західній Європі до середини 40-х рр. та унеможливлена у Східній Європі до падіння комуністичних режимів.

Благодійна діяльність відновилася в 1947 році двома конференціями, що пройшли в Люцерні. Вони мали на меті координацію зусиль і пожвавлення міжнародної співпраці. Розвиток Карітасу отримав наступний поштовх, коли Секретаріат держави Ватикан доручив йому офіційне представництво католицьких соціальних організацій на міжнародному рівні насамперед в Організації Об’єднаних Націй.

Святковий 1950-й рік позначився початком об’єднання організацій Карітас. За пропозицією монсеньйора Монтіні (державний секретар, згодом Папа Павло VI), в Римі відбулася зустріч представників 22 країн з метою вивчити проблеми християнського служіння Карітасу.

У результаті було прийнято рішення про створення міжнародної римо-католицької добродійної конфедерації.

У грудні 1951 з благословення Святішого Престолу зібралась перша установча Генеральна асамблея Карітасу. Члени-засновники представляли організації Карітасу 13 країн: Австрії, Бельгії, Канади, Данії, Франції, Німеччини, Нідерландів, Італії, Люксембургу, Португалії, Іспанії, Швейцарії та Сполучених Штатів Америки. У 1957 році Конфедерація отримала назву «Карітас Інтернаціоналіс», що відображало зростаючу присутність Карітасу на кожному континенті.

З моменту заснування першого Карітасу в Німеччині та створення конфедерації Карітас Інтернаціоналіс до сьогодні Карітас має багату історію, завжди дослухається до страждань бідних та знедолених, щоб дати їм засоби для зміни власних життів на краще. Глибокі моральні та духовні принципи гідності, справедливості та солідарності є керівними в роботі Карітасу і мають на меті розбудову суспільства заснованого на справедливості та братній любові.

Сьогодні Карітас є конфедерацією 165 національних благодійних організацій у близько 200 країнах світу. Карітас Інтернаціоналіс є членом Конференції міжнародної католицької організаціїі Папської ради Cor unum, яка має консультативний статус в ЮНЕСКО та інших організаціях ООН, Ради Європи і Організації африканської єдності, також співпрацює зі структурами Європейського Союзу та багатьма відомими політиками і громадськими діячами.

Інформацію взято із сайту: http://caritas-kiev.org.ua/